Календар знаменних і пам'ятних дат

(4-11 листопада)

6 листопада – Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів

Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни і збройних конфліктів був заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 2001 році з метою привернення уваги до екологічних наслідків війни і важливого значення відмови від експлуатації та безглуздого заподіяння шкоди екосистемам у прагненні досягти військових цілей. Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи  для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що інколи було створене цілими поколіннями. Окрім людських страждань, які заподіює війна, вона також веде до руйнування довкілля.

6 листопада – 70 річниця визволення Києва від німецько-фашистських загарбників (1943)

Під час Другої світової війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Після Сталінградської битви (листопад 1942 року – лютий 1943 року) хід війни докорінно змінився. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне визволення українських земель почалося під час Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Протягом вересня – жовтня 1943 року тривала героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення Києва від гітлерівців. 

7 листопада – 100 років від дня народження Альбера Камю (1913-1960), французького письменника, філософа

Альбер Камю (1913–1960) – французький письменник і філософ, представник екзистенціалістичної літератури, у творчості якого висвітлювалася постійна боротьба антиреалістичних принципів філософської школи з реалістичними тенденціями. А. Камю народився в Алжирі й на все життя зберіг теплі почуття до своєї країни та до її корінного населення. Він  випробував свої сили як актор і був співробітником газети «Парі-Суар», а в 1945 році став головним  редактором газети «Комба». У 1942 році він написав філософський етюд «Міф про Сізіфа». Найбільш видатними художніми творами його є трагедія «Калігула», повість «Чужий», роман-притча «Чума», з останніх творів – повість «Падіння». Творчість Камю була відмічена Нобелевською премією в 1957 році. Камю  залишився одним із найвпливовіших французьких письменників ХХ сторіччя.

9 листопада – День Преподобного Нестора Літописця, першого історика України-Русі

Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім’ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти, зокрема до нього входить пам’ятник вітчизняного літопису "Повість временних літ", написаний на початку XII століття. Автором "Повісті" був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор - літописець (близько 1050-1114 рр.). "Повість временних літ" була і залишається найвидатнішим пам'ятником слов'янської культури. Нестором - літописцем також написані житія перших руських святих – братів Бориса та Гліба, житіє преподобного Феодосія – засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

9 листопада – День української писемності та мови

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства цим актом установлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчить і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника. Мають і свою велику (вже не тільки оригінальну, а й перекладну) літературу. Про її давність свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні. Багато наукових дискусій викликає питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо ще за трипільської доби. Історія української мови починається від праслов’янської (спільнослов’янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов’янська доба тривала близько 2000 років.

Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини й нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VI-IX ст. Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ–ХІХ ст. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником —
Т. Г. Шевченко. Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.